інстинктивний
ІНСТИНКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.).
Поведінка риб у період розмноження є інстинктивною, тобто складається з ряду природжених рефлексів (Зоол., 1957, 76).
2. Мимовільний, підсвідомий.
Селянинові потрібна земля, і його революційне чуття, його інстинктивний, первісний демократизм не може виявитись інакше, як в накладанні руки на поміщицьку землю (Ленін, 8, 1949, 215);
Першим бажанням і навіть інстинктивним порухом Ганни було — перебігти за машину і сховатися (Коз., Сальвія, 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)