інструменталізм
інструменталі́зм
-у, ч.
Різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється.
Великий тлумачний словник сучасної української мови