Орфографічний словник української мови

інструменталізм

інструменталі́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч., філос. Різновид прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється.  Словник української мови у 20 томах
  2. інструменталізм — -у, ч. Різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інструменталізм — інструменталі́зм (англ. instrumentalism, від лат. instrumentum – знаряддя) різновидність суб’єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ — ключова методологічна настанова ряду впливових філософських течій: прагматизму, позитивізму, структуралізму, критичного раціоналізму, постструктуралізму, постмодернізму і т.ін. Головні представники І.  Філософський енциклопедичний словник