інсценізатор

інсценіза́тор

-а, ч.

Той, хто здійснює інсценізацію (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. інсценізатор — інсценіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. інсценізатор — ІНСЦЕНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто займається інсценізацією (у 1 знач.). Історія грузинського театру знає чимало спроб театралізації поеми. Драматичні гострі ситуації, динамічний сюжет приваблювали багатьох інсценізаторів (Вітч., 12, 1968, 167).  Словник української мови в 11 томах