інсценізатор

ІНСЦЕНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто займається інсценізацією (у 1 знач.).

Історія грузинського театру знає чимало спроб театралізації поеми. Драматичні гострі ситуації, динамічний сюжет приваблювали багатьох інсценізаторів (Вітч., 12, 1968, 167).

Значення в інших словниках

1. інсценізатор — інсценіза́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. інсценізатор — -а, ч. Той, хто здійснює інсценізацію (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови