1. Словник української мови в 11 томах

інсценізатор

ІНСЦЕНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто займається інсценізацією (у 1 знач.).

Історія грузинського театру знає чимало спроб театралізації поеми. Драматичні гострі ситуації, динамічний сюжет приваблювали багатьох інсценізаторів (Вітч., 12, 1968, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсценізатор — інсценіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. інсценізатор — -а, ч. Той, хто здійснює інсценізацію (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови