1. Орфографічний словник української мови

інсценізатор

інсценіза́тор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсценізатор — -а, ч. Той, хто здійснює інсценізацію (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інсценізатор — ІНСЦЕНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто займається інсценізацією (у 1 знач.). Історія грузинського театру знає чимало спроб театралізації поеми. Драматичні гострі ситуації, динамічний сюжет приваблювали багатьох інсценізаторів (Вітч., 12, 1968, 167). Словник української мови в 11 томах