інтелектуалізм

інтелектуалі́зм

-у, ч.

1》 книжн. Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність.

|| Розумове, духовне начало, вияв його.

2》 філос. Назва ідеалістичних теорій, що висувають на перший план інтелект (розум, мислення) та ігнорують роль практичної діяльності, життєвих інтересів у пізнанні.

Значення в інших словниках

1. інтелектуалізм — інтелектуалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. інтелектуалізм — інтелектуалі́зм (від лат. intellectualis – розумовий) напрям у філософії і психології, який абсолютизує процеси мислення, відриваючи їх від чуттєвого пізнання й практики.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. інтелектуалізм — ІНТЕЛЕКТУАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність. Інтелектуалізм сучасного письменника — це не просто ерудиція, а висока культура, яка передбачає обізнаність із найскладнішими соціологічними, морально-етичними...  Словник української мови в 11 томах