інтелектуалізм

ІНТЕЛЕКТУАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. книжн. Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність.

Інтелектуалізм сучасного письменника — це не просто ерудиція, а висока культура, яка передбачає обізнаність із найскладнішими соціологічними, морально-етичними, науковими проблемами часу та їх філософське осмислення (Рад. літ-во, 7, 1966, 20).

2. філос. Назва ідеалістичних теорій, що висувають на перший план інтелект (розум, мислення) та ігнорують роль практичної діяльності, життєвих інтересів у пізнанні.

Значення в інших словниках

1. інтелектуалізм — інтелектуалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. інтелектуалізм — -у, ч. 1》 книжн. Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність. || Розумове, духовне начало, вияв його. 2》 філос. Назва ідеалістичних теорій, що висувають на перший план інтелект (розум, мислення) та ігнорують роль практичної діяльності, життєвих інтересів у пізнанні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інтелектуалізм — інтелектуалі́зм (від лат. intellectualis – розумовий) напрям у філософії і психології, який абсолютизує процеси мислення, відриваючи їх від чуттєвого пізнання й практики.  Словник іншомовних слів Мельничука