інтелектуаліст
ІНТЕЛЕКТУАЛІ́СТ, а, ч.
1. Людина розумової праці.
Він тішився своєю владою над студентами, своїм правом вдиратися на світанні до них у намети і витрясати з інтелектуалістів їхній ранковий сон: — Ану, підйом!.. Сьогодні стройова, а не біноми Ньютона! (Гончар, Людина.., 1960, 64);
Ще з першої своєї книги Плужник здобув репутацію поета думки, митця-інтелектуаліста (Не ілюстрація.., 1967, 316).
2. філос. Прибічник інтелектуалізму (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)