інтербригадівець — Великий тлумачний словник сучасної мови

інтербригадівець — ІНТЕРБРИГА́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Член інтербригади. У своїй автобіографії Моріс писав, що його батько (родом із містечка Таращі під Києвом) був інтербригадівцем (з наук.-попул. літ.); Загалом у республіканській армії Іспанії воювало близько 40 тис. інтербригадівців із 54 країн (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
інтербригадівець — інтербрига́дівець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови