інтербригадівець
ІНТЕРБРИГА́ДІВЕЦЬ, вця, ч.
Член інтербригади.
У своїй автобіографії Моріс писав, що його батько (родом із містечка Таращі під Києвом) був інтербригадівцем (з наук.-попул. літ.);
Загалом у республіканській армії Іспанії воювало близько 40 тис. інтербригадівців із 54 країн (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)