Великий тлумачний словник сучасної мови

інтермітуючий

інтерміту́ючий

-а, -е.

Періодичний; такий, що перемежовується; такий, що, характеризується періодичними підйомами і спадами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інтермітуючий — інтерміту́ючий (від лат. intermitto – припиняю, перериваю) періодичний, той, що перемежовується; ¤ і-ча пропасниця – переміжна пропасниця.  Словник іншомовних слів Мельничука