інтерн

інте́рн

-а, ч.

Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації.

Значення в інших словниках

1. інтерн — 1. бурсак 2. лікар (молодий)  Словник чужослів Павло Штепа
2. інтерн — інте́рн іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. інтерн — ІНТЕ́РН, а, ч. Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації. За ним ввійшло ще кілька чоловік. Це були професорові асистенти та ординатори й інтерни клінік інституту (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 140).  Словник української мови в 11 томах