інтеріоризація

інтеріориза́ція

-ї, ж.

1》 Формування внутрішніх структур людської психіки через засвоєння зовнішньої соціальної поведінки.

|| Процес перетворення зовнішніх, реальних дій на внутрішні розумові дії.

2》 У психіатрії – переживання хворим обставин, що його хвилюють, потай від оточуючих.

Значення в інших словниках

1. інтеріоризація — Формування внутрішніх, психічних структур на основі засвоєння структур зовнішньої, соціально зумовленої діяльності, формування орієнтиру поведінки. англ. interiorisation; нім. Interiorisation f=; угор. érdekeltség; рос. интериоризация.  Словник із соціальної роботи
2. інтеріоризація — (від лат. interior — внутрішній) — процес перетворення зовнішніх реальних дій на ідеальні внутрішні дії. І. є передумовою перетворення зовнішніх факторів у психічний процес та його інтерпретації в художній формі.  Словник-довідник музичних термінів
3. інтеріоризація — ІНТЕРІОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., псих. Дія за знач. інтеріоризува́ти. Інтеріоризація діяльнісного досвіду зумовила формування, а згодом і домінування в людській суб'єктивності діяльнісно організованої свідомості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. інтеріоризація — інтеріориза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. інтеріоризація — ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. interior — внутрішній) — перехід із-зовні всередину. Термін стосується процесу формування внутрішніх структур людської психіки під впливом зовнішніх чинників соціальної дійсності.  Філософський енциклопедичний словник