інтубація

інтуба́ція

-ї, ж., мед.

Введення спеціальних трубок у просвіт гортані, трахеї і бронхів з метою відновлення і поліпшення прохідності дихальних шляхів або проведення інгаляційного наркозу.

Інтубація кишечнику — введення трубки в просвіт кишки з діагностичною або лікувальною метою.

Значення в інших словниках

1. інтубація — ІНТУБА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Уведення спеціальної трубки в яку-небудь частину тіла (перев. у гортань, трахею чи бронхи) з лікувальною або діагностичною метою; інтубування.  Словник української мови у 20 томах
2. інтубація — інтуба́ція (від ін... і лат. tuba – труба) введення в гортань через рот спеціальної трубки для усунення розладу дихання.  Словник іншомовних слів Мельничука