Великий тлумачний словник сучасної мови

інфікований

інфіко́ваний

-а, -е, спец.

Дієприкм. пас. мин. ч. до інфікувати.

|| інфіковано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інфікований — інфіко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. інфікований — інфіко́ваний (від лат. inficio – насичую, заражаю) заражений.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. інфікований — ІНФІКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до інфікувати. Дітей, інфікованих туберкульозом, вакцинувати недоцільно (Хвор. дит. віку, 1955, 250); Часто люди, у яких корені зубів інфіковані карієсом, вважають себе здоровими (Хлібороб Укр., 3, 1969, 38).  Словник української мови в 11 томах