Словник української мови в 11 томах

інфікований

ІНФІКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до інфікувати.

Дітей, інфікованих туберкульозом, вакцинувати недоцільно (Хвор. дит. віку, 1955, 250);

Часто люди, у яких корені зубів інфіковані карієсом, вважають себе здоровими (Хлібороб Укр., 3, 1969, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інфікований — інфіко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. інфікований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до інфікувати. || інфіковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інфікований — інфіко́ваний (від лат. inficio – насичую, заражаю) заражений.  Словник іншомовних слів Мельничука