ірокезький

іроке́зький

-а, -е.

Прикм. до ірокез, ірокезка.

Значення в інших словниках

1. ірокезький — ІРОКЕ́ЗЬКИЙ, а, е. Стос. до ірокезів. На початку XVII ст. ірокезькі племена північної групи були об'єднані в три союзи (з наук. літ.); У басейні Великих озер Північної Америки індіанські племена в XV ст. утворили ірокезький союз (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ірокезький — іроке́зький прикметник  Орфографічний словник української мови