Словник української мови у 20 томах

ірокезький

ІРОКЕ́ЗЬКИЙ, а, е.

Стос. до ірокезів.

На початку XVII ст. ірокезькі племена північної групи були об'єднані в три союзи (з наук. літ.);

У басейні Великих озер Північної Америки індіанські племена в XV ст. утворили ірокезький союз (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ірокезький — іроке́зький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ірокезький — -а, -е. Прикм. до ірокез, ірокезка.  Великий тлумачний словник сучасної мови