іронізм

ІРОНІ́ЗМ, у, ч.

1. Те саме, що іроні́чність.

Контраст між родинною відкритістю малюнків і майже декларативним іронізмом стилю зрілої художниці вразив мене (з газ.).

2. Слово чи вислів, яким надається значення, протилежне словниковому, з метою насмішки, глузування і т. ін.

У листах В. Домонтовича – спокійна фактографія, лише іноді приправлена іронізмами (з мемуарної літ.);

Футбольні іронізми.

Значення в інших словниках

1. іронізм — іроні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови