іронізований
ІРОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до іронізува́ти; з іронією (у 1 знач.).
Дискурсивний простір постмодернізму гібридний, неієрархічний, позбавлений тяглості, різноспрямований та іронізований (із журн.);
Наші новини й наша реклама містять певний іронізований повчальний зміст (з газ.);
// іронізо́вано, безос. пред.
Чи завжди ми, дорослі, знаємо, що для дітей краще? Ми прагнемо полегшити їм життя, подумати за них, а от у старших класах уже можна щось їм і доручити. Дещо іронізовано думку? Можливо. Але в багатьох випадках так воно є (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)