іронізований

ІРОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до іронізува́ти; з іронією (у 1 знач.).

Дискурсивний простір постмодернізму гібридний, неієрархічний, позбавлений тяглості, різноспрямований та іронізований (із журн.);

Наші новини й наша реклама містять певний іронізований повчальний зміст (з газ.);

// іронізо́вано, безос. пред.

Чи завжди ми, дорослі, знаємо, що для дітей краще? Ми прагнемо полегшити їм життя, подумати за них, а от у старших класах уже можна щось їм і доручити. Дещо іронізовано думку? Можливо. Але в багатьох випадках так воно є (з наук.-попул. літ.).