іспитувати

іспитува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Проводити іспит; екзаменувати.

Значення в інших словниках

1. іспитувати — іспитува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. іспитувати — ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С.  Словник синонімів української мови
3. іспитувати — Іспитува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. іспитувати — ІСПИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати. — А скажіть, .. як шиються жіночі черевики-виворотки? — почав іспитувати Хома (Тулуб, Людолови, І, 1957, 200).  Словник української мови в 11 томах