іспитувати

іспитува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Проводити іспит; екзаменувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іспитувати — іспитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. іспитувати — ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С. Словник синонімів української мови
  3. іспитувати — Іспитува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іспитувати — ІСПИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати. — А скажіть, .. як шиються жіночі черевики-виворотки? — почав іспитувати Хома (Тулуб, Людолови, І, 1957, 200). Словник української мови в 11 томах