іспитувати

ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С. Добровольський); — Але розумієте, Дмитре Архиповичу, — втрутився Платон. — Це зовсім не екзамен. Це ми самі іспитуємо товариша. Чи готовий, значить, до екзамену (Ю. Збанацький); Сава Йосипович так ганяв Віктора на екзаменах, що Віра Григорівна.. кілька разів пила воду, хвилюючись за нього (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іспитувати — іспитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. іспитувати — -ую, -уєш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іспитувати — Іспитува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іспитувати — ІСПИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати. — А скажіть, .. як шиються жіночі черевики-виворотки? — почав іспитувати Хома (Тулуб, Людолови, І, 1957, 200). Словник української мови в 11 томах