Великий тлумачний словник сучасної мови

ієрогліфічний

ієрогліфі́чний

-а, -е.

Стос. до ієрогліфа, ієрогліфів, виражений за їх допомогою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ієрогліфічний — ІЄРОГЛІФІ́ЧНИЙ², а, е, геол. Прикм. до ієро́гліф². Ієрогліфічна поверхня; Ієрогліфічні породи.  Словник української мови у 20 томах
  2. ієрогліфічний — ієрогліфі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. ієрогліфічний — ІЄРОГЛІФІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до ієрогліфа, ієрогліфів, виражений за їх допомогою. В Межиріччі система письма була ієрогліфічною (Іст. стар. світу, 1957, 44).  Словник української мови в 11 томах