Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
їдом —
їдо́м прислівник у фразеологічних зворотах незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
їдом —
по́їдом (їдьма́, їдо́м) ї́сти кого і без додатка. 1. Не давати кому-небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати. Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім’ї, де її, як дівку, відкілясь здалеку взяту, поїдом їли (Грицько Григоренко)...
Фразеологічний словник української мови
їдом —
ЇДО́М: ◊ Їдом їсти — безнастанно лаяти, ображати, мучити докорами. Їдом тебе їсть (Номис, 1864, № 12225).
Словник української мови в 11 томах
їдом —
Їдо́м нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.
Словник української мови Грінченка