Великий тлумачний словник сучасної мови

їздитися

ї́здитися

їздиться, недок., безос.

Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. їздитися — ї́здитися дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. їздитися — ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84).  Словник української мови в 11 томах
  3. їздитися — Ї́здитися, -джуся, -дишся гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка