їздитися

ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити.

Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225);

— Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84).

Значення в інших словниках

1. їздитися — їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. їздитися — ї́здитися дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
3. їздитися — Ї́здитися, -джуся, -дишся гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка