1. Словник української мови в 11 томах

їздитися

ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити.

Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225);

— Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їздитися — їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. їздитися — ї́здитися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  3. їздитися — Ї́здитися, -джуся, -дишся гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у. Словник української мови Грінченка