1. Словник української мови Грінченка

їздитися

Ї́здитися, -джуся, -дишся

гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їздитися — їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. їздитися — ї́здитися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  3. їздитися — ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84). Словник української мови в 11 томах