їздитися
Ї́здитися, -джуся, -дишся
гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їздитися — їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- їздитися — ї́здитися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- їздитися — ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84). Словник української мови в 11 томах