ґаблище

ґабли́ще

-а, с.

Держак до ґаблів.

Значення в інших словниках

1. ґаблище — ҐА́БЛИЩЕ, а, с., діал. Держак ґаблів. – Про золотаря не чувала, але візьми від мене чарівне ґаблище, воно саменьке все зло проганяє (з казки); – Побачив я в конторці ґаблі з переламаним ґаблищем. За інших обставин зафуркотіли б ті ґаблі на смітник (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. ґаблище — ґабли́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови