ґаблище

ґабли́ще

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. ґаблище — ҐА́БЛИЩЕ, а, с., діал. Держак ґаблів. – Про золотаря не чувала, але візьми від мене чарівне ґаблище, воно саменьке все зло проганяє (з казки); – Побачив я в конторці ґаблі з переламаним ґаблищем. За інших обставин зафуркотіли б ті ґаблі на смітник (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. ґаблище — -а, с. Держак до ґаблів.  Великий тлумачний словник сучасної мови