ґаблище
ґабли́ще
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґаблище — ҐА́БЛИЩЕ, а, с., діал. Держак ґаблів. – Про золотаря не чувала, але візьми від мене чарівне ґаблище, воно саменьке все зло проганяє (з казки); – Побачив я в конторці ґаблі з переламаним ґаблищем. За інших обставин зафуркотіли б ті ґаблі на смітник (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- ґаблище — -а, с. Держак до ґаблів. Великий тлумачний словник сучасної мови