ґелґотуха

ґелґоту́ха

-и.

Жін. до ґелґотун.

Значення в інших словниках

1. ґелґотуха — ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм. Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло. Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ґелґотуха — ґелґоту́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови