ґелґотуха

ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм.

Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло.

Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. ґелґотуха — ґелґоту́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ґелґотуха — -и. Жін. до ґелґотун.  Великий тлумачний словник сучасної мови