ґелґотуха
ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм.
Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло.
Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me