ґелґотуха

ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм.

Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло.

Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґотуха — ґелґоту́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ґелґотуха — -и. Жін. до ґелґотун. Великий тлумачний словник сучасної мови