1. Орфографічний словник української мови

ґелґотуха

ґелґоту́ха

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґотуха — ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм. Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло. Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ґелґотуха — -и. Жін. до ґелґотун. Великий тлумачний словник сучасної мови