1. Орфографічний словник української мови

ґелґотун

ґелґоту́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґотун — ҐЕЛҐОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ґелґоче (перев. про гусей). Коли Ромка гостював у бабусі, то часто підгодовував довгошиїх ґелґотунів і намагався погладити їх м'які пухнасті голівки (із журн.); У Бразилії до школи віддають не лише дітей, але й... гусей. Словник української мови у 20 томах
  2. ґелґотун — -а, ч. Який ґелґоче. Великий тлумачний словник сучасної мови