ґелґотун
ґелґоту́н
-а, ч.
Який ґелґоче.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґелґотун — ҐЕЛҐОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ґелґоче (перев. про гусей). Коли Ромка гостював у бабусі, то часто підгодовував довгошиїх ґелґотунів і намагався погладити їх м'які пухнасті голівки (із журн.); У Бразилії до школи віддають не лише дітей, але й... гусей. Словник української мови у 20 томах
- ґелґотун — ґелґоту́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови