1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ґелґотати

ґелґота́ти

-очу, -очеш, ґелґотіти, -очу, -отиш, недок.

1》 Підсил. до ґелґати.

2》 перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґотати — [ґеилґотатие] -ґоучу, -очеиш; нак. -очи, -ґоуч'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. ґелґотати — ҐЕЛҐОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ҐЕЛҐОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Підсил. до ґе́лґати 1; ґелкотати, ґеркотіти. А по дворах розпачливо кудкудакали кури, ґелґотіли гуси (З. Тулуб); Гусак ґелґоче, витягує довгу шию (О. Донченко). 2. перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  3. ґелґотати — ґелґота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ґелґотати — Ґелґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, -ґо́чуть і ґелкоті́ти, -ґочу́, -ґоти́ш, -ґотя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)