ґерданець

ґерда́нець

-нця, ч., діал.

Те саме, що ґердан.

Значення в інших словниках

1. ґерданець — ҐЕРДА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що ґерда́н. Кинулась я до сіней, до комори. Та й забираю: спідницю, кожух... Ще й одягнула ґерданець на шию (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
2. ґерданець — ґерда́нець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови