ґерданець

ҐЕРДА́НЕЦЬ, нця, ч.

Те саме, що ґерда́н.

Кинулась я до сіней, до комори. Та й забираю: спідницю, кожух... Ще й одягнула ґерданець на шию (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. ґерданець — ґерда́нець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ґерданець — -нця, ч., діал. Те саме, що ґердан.  Великий тлумачний словник сучасної мови