ґерданець

ҐЕРДА́НЕЦЬ, нця, ч.

Те саме, що ґерда́н.

Кинулась я до сіней, до комори. Та й забираю: спідницю, кожух... Ще й одягнула ґерданець на шию (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґерданець — ґерда́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ґерданець — -нця, ч., діал. Те саме, що ґердан. Великий тлумачний словник сучасної мови