ґрунтовка

ґрунто́вка

-и, ж., жив., спец.

1》 Перший нижній шар фарби на полотні картини, на предметі, що є основою, на яку наносять інші фарби під час малювання або фарбування.

|| Речовина, якою покривають полотно картини або предмет, підготовляючи їх до фарбування.

2》 розм. Ґрунтова дорога.

Значення в інших словниках

1. ґрунтовка — ґрунто́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови