ґрунтовка
ґрунто́вка
-и, ж., жив., спец.
1》 Перший нижній шар фарби на полотні картини, на предметі, що є основою, на яку наносять інші фарби під час малювання або фарбування.
|| Речовина, якою покривають полотно картини або предмет, підготовляючи їх до фарбування.
2》 розм. Ґрунтова дорога.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґрунтовка — ґрунто́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови