ґрунтовка

ґрунто́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунтовка — -и, ж., жив., спец. 1》 Перший нижній шар фарби на полотні картини, на предметі, що є основою, на яку наносять інші фарби під час малювання або фарбування. || Речовина, якою покривають полотно картини або предмет, підготовляючи їх до фарбування. 2》 розм. Ґрунтова дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови