біогеоценоз

Елементарна територіальна одиниця біосфери, відносно просторово відокремлена, однорідна природна система функційно пов'язаних живих організмів і абіотичного середовища. Запропонований термін В.Н. Сукачевим, який вважав б. сукупністю однорідних природних елементів на певній ділянці земної поверхні.

Джерело: Словник термінів з агрофітоценології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біогеоценоз — БІОГЕОЦЕНО́З, у, ч. Взаемозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Словник української мови в 11 томах
  2. біогеоценоз — БІОГЕОЦЕНО́З, у, ч., екол. Взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. Словник української мови у 20 томах
  3. біогеоценоз — біогеоцено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. біогеоценоз — -у, ч. Взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин та енергії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. біогеоценоз — біогеоцено́з (від біо..., грец. γη – земля і ...ценоз) сукупність рослинності, тваринного світу й мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергії. Словник іншомовних слів Мельничука