рілля

Значення в інших словниках

1. рілля — рілля́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. рілля — див. Земля Словник синонімів Вусика
3. рілля — [р'іл':а] -л':і, ор. -л:ейу, мн. р'іл':і, р'іл' Орфоепічний словник української мови
4. рілля — -і, ж. Виоране поле. || Зораний шар ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рілля — РІЛЛЯ́, і́, ж. Виоране поле. – Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (І. Франко); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (С. Чорнобривець); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
6. рілля — ПО́ЛЕ (ділянка оброблюваної землі, що використовується під посіви), ЛАН, НИ́ВА, РІЛЛЯ́ (виоране); ЦА́РИНА діал. (засіяне). Я не перелітав над цілим островом — там далі, кажуть, колосальні поля, плантації какао, рису (Ю. Словник синонімів української мови
7. рілля — Рілля́, -ллі́, -лле́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рілля — РІЛЛЯ́, і́, ж. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Фр., IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав грунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
9. рілля — рос. пахота найважливіша частина земельних угідь, що використовується для вирощування с.-г. культур (зернових, технічних, овочевих, кормових та ін.). На території України Р. становить понад 80% усіх с.-г. угідь. Площа... Eкономічна енциклопедія
10. рілля — Рілля, -лі ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. Словник української мови Грінченка